XVI століття
Зміст
Події[ред. • ред. код]
- встановився клімат [у Європі], який в основному зберігається й сьогодні.
- у масовий вжиток увійшли карети й візки.
- у другій половині XVI ст. англійці почали широко використовувати кам'яне вугілля.
- Італійські війни.
Індекс заборонених книг, видання 1554 з Венеції.
- 1527 — військове захоплення та руйнація Риму вояками Карла V (італ. Sacco di Roma), полон папи римського Климента VII. Зруйновано ренесансні будівлі Риму, пограбовано усі церкви та собори. Насильницьки обірвано розвиток Високого відродження в Римі. На хвилі настроїв занепаду та кризи виникають стилі маньєризм та бароко.
- Початок епохи Реформації в країнах північної Європи. Вперше подолано монополію Церкви на переклади Біблії. Відтоді вона перекладається протестантами.В Німеччини — виникло лютеранство, що виступило з ревізією існуючих догматів католицизму.
- Папський Рим відповів Контрреформацією, посиленням інквізиції та церковної цензури на всі сфери життя суспільства. Полювання на людей та спалення єретиків.
- Селянська війна в німецьких князівствах жорстоко придушена. Насильницька обірвано розвиток німецького Відродження.
Гравер Теодор де Брі (1528—1598). «Конкістадори карають індіанців, яких рвуть на шматки собаками». Іспанська гравюра.
- 1559 — Ватикан вперше розпочав друкувати «Індекс заборонених книг», які вилучають та спалюють на вогнищах.
- Військове захоплення територій в Америці з придушенням повсталих індіанців та масовим їх винищенням іспанськими завойовниками. Колонізація португальцями та іспанцями захоплених територій в Америці. Початок еміграції зайвих людей з Іспанії та Португалії в Америку.
- Варфоломіївська ніч — 24 серпня 1572 року масове винищення протестантів (гугенотів) Франції в Парижі.
-
Варфоломіївська ніч в Парижі
-
Катування єретика в Іспанії
-
Приготування до спалення єретика в місті Ліма
- 1558–1603 — Єлизавета Велика, королева Англії.
- 1512–2 — Російсько-литовська війна.
- 1533–84 — Царювання Івана IV Васильовича (Грозного).
- 1547— Повстання у Москві.
- 1558–83 — Ливонська війна. Уже за півроку від початку війни царські війська Івана Грізного вийшли на береги Балтики, а Орден розвалювався на дрібні шматки. Аби запобігти катастрофі, магістр добровільно уступив південно-східну частину своїх земель Польщі, Північну Естонію — Швеції, острів Езель — Данії, а сам, залишившись на чолі Курляндії та Семигалії з титулом герцога, визнав себе васалом польського короля. Таким чином, Лівонський орден фактично припинив своє існування, а Російській державі довелось мати справу з коаліцією європейських держав у складі Польщі, Литви, Швеції та Данії[1].
- 1561—Знищення Лівонського ордену.
- 1569—Лю́блінська у́нія 1569 року — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.
- Походи Єрмака.
- іспанці принесли цивілізації інків віспу та грип.
- виникли перші школи для дівчаток.
Мистецтво[ред. • ред. код]
- Формуються перші художні академії в Італії.
- В Італії зароджується опера.
- В Італії будують перші театральні споруди, спочатку у складі палаців (Театр Фарнезе в місті Парма), потім окремі міські будівлі, Театр Саббіонета.
- виникнення українського іконостасу.
Мистецькі течії[ред. • ред. код]
- Високе Відродження
- Маньєризм (заснування)
- Північний маньєризм
- Школа Фонтенбло у Франції
- Бароко (заснування)
- Палладіанство (заснування в архітектурі)
- Італійський сад доби відродження
Впливові персони[ред. • ред. код]
- Генріх VII (король Англії), засновник династії Тюдорів. Ввів безжалісно-великі податки, які реабілітували Королівство Англія після важкого часу банкрутства через криваву громадянську війну (Війна Червоної та Білої троянд) (1457—1509).
- Франциск I (король Франції) , меценат Леонардо да Вінчі, засновник Школи Фонтенбло.
- Педру Альваріс Кабрал, перший європеєць, що приїхав до Бразилії 22 квітня, 1500 (1467—1520).
- Сигізмунд І Старий, король Польщі, ввів воїнську повинність та бюрократію щоб фінансувати її (1467—1548).
- Васко да Гама, португальський мореплавець, відкрив Мис Доброї Надії (1469—1524).
- Коперник Микола, розвинув геліоцентричну теорію (1473—1543).
- Томас Мор, англійський політичний діяч, письменник, філософ, автор утопічного соціалізму(1478—1535).
- Дірк Волькертсен Корнгерт (1522—1590), нідерландський гуманіст, письменник, ідеолог-теоретик, державний діяч, гравер.
- Фернан Магеллан португальський мореплавець, його експедиція вперше обпливла Земну кулю (1480—1521).
- Мартін Лютер, німецький релігійний реформатор (1483—1546).
- Ернан Кортес, іспанський конкістадор (1485—1547).
- Генріх VIII, засновник англіканства (1491—1547).
- Сулейман І Пишний, султан Османської імперії (1494—1566).
- Густав І Ваза, відновив незалежність Швеції та оголосив у ній протестантизм (1496—1560).
- Нострадамус, французький астролог та доктор (1503—1566).
- Миколай Рей, польський письменник (1505—1569).
- Жан Кальвін, релігійний реформатор. Засновник кальвінізму (1509—1564).
- Марія Тюдор. Вводила протестантські реформи (1516—1558).
- Іван Грозний, перший московський цар (1533—1584).
- Мігель де Сервантес, іспанський письменник (1547—1616).
- Джордано Бруно, італійський філософ та астролог (1548—1600).
- Гаспаро да Сало (1540—1609), італійський майстер музичних інструментів.
- Михайло Хоробрий, володар Валахії, національний символ румун за возз'єднання трьох провінцій під його рукою у 1600 (1558—1601)
- Вільям Шекспір, англійський письменник (1564—1616).
- Міямото Мусасі, відомий фехтувальник у Японії (1584—1645)
Відомі літератори доби[ред. • ред. код]
Санті ді Тіто. «Нікколо Маккіавеллі»
- Еразм Ротердамський (1466—1536)
- П'єтро Аретіно (1492—1556), взірець продажної журналістики 16 століття
- Нікколо Макіавеллі (1469—1527)
- Вільям Шекспір(1564—1610)
- Мігель Сервантес (1547—1616)
- Джорджо Вазарі (1511—1574)
-
Шекспір
Науковці[ред. • ред. код]
- Леонардо да Вінчі (1452—1519)
- Бернар Паліссі (бл. 1510, Ажен — бл. 1589, Париж)
- Андреас Везалій
- [[ ]]
Представники ідейної течії гуманізму[ред. • ред. код]
- Колюччо Салютаті ( 1331—1406 )
- Леонардо Бруні( 1370 ?—1444 )
- П'єтро Паоло Верджеріо ( 1370—1444 )
- Гуаріно Веронезе ()
- Вітторіно да Фельтре( 1378—1446 )
- Джанджорджо Триссіно ()
- Марсіліо Фічіно ( 1433—1499 )
- Джованні Піко делла Мірандола ( 1463—1694 )
- Еразм Роттердамський ( 1466—1536 )
- Томас Мор ( 1478—1535)
- Домінік Лампсоніус ( 1532—1599 )
- Йоган Рейхлін ( 1455—1522 )
Садівники і ландшафтні архітектори 16 ст.[ред. • ред. код]
- Ніколо Тріболо (1500-1550), Тоскана, Італія
- Жан Ленотр , батько Андре Ленотра, Франція
- Клод Мольє , Франція
- Бернар Паліссі (1510-1589), Франція
- Філібер Делорм (1510-1570), Франція
- [[ ]]
Художники[ред. • ред. код]
Художники Італії[ред. • ред. код]
Автопортрет Арчімбольдо, Прага.
- Леонардо да Вінчі відомий митець, винахідник та науковий діяч (1452—1519).
- Леонардески
- Арчімбольдески
- Мікеланджело Буонарроті, італійський художник та скульптор (1475—1564).
- Рафаель Санті
- Сандро Боттічеллі, пізні твори
- Джованні Белліні , пізні твори
- Джорджоне (1477—1510)
- Паоло Морандо (Каваццола 1486-1522)
- Тиціан(до 1485—1576)
- Лоренцо Лотто (бл. 1480—1556 )
- Якопо Пальма старший (1480—1528)
- Марчелло Фоголіно (1483-1558)
- Тінторетто (1518—1594)
- Антоніо Баділе (1518—1560)
- Паоло Веронезе (1528—1588)
- Джованні Баттіста Зелотті (1526-1578)
- Ламберт Сустріс (1520—1584)
- Лука Камб'язо (1527—1585 )
- Себастьяно дель Пьомбо ( до 1485—1547)
- Джуліо Романо ( бл. 1492—1546 )
- Шипіоне Пульцоне або «Іль Гаетано» (1542—1598)
- Россо Фйорентино (1494-1540 )
- Парміджаніно (1503—1540 )
- Бронзіно (1503—1572 )
- Джузепе Арчімбольдо (1527—1593 )
- Паріс Бордоне (1500—1570 )
- Альтобелло Мелоне (1490–1543 )
- Андреа дель Сарто (1486-1531 )
- Якопо Бассано (бл. 1510-1592 )
- Джованні Баттіста Мороні ( бл. 1525—1578 )
- Доссо Доссі( бл. 1490—1542 )
- Гарофало ( 1481—1559 )
- Ель Греко (1541—1614 )
- Джорджо Вазарі( 1511—1574)
- Санті ді Тіто (1536—1603)
- Марко даль Піно (1525—1588)
- Якопіно дель Конте (1510-1598)
- Федеріко Цуккарі (бл.1540—1609)
- Лодовіко Поццосеррато (бл. 1550— бл. 1605), фламандець, що працював у Італії
- Джованні Страдано ( 1523—1605 ), фламандець, що працював у Італії, у Флоренції
- Бернардо Буонталенті(1531-1608)
- Крістофоро Ронкаллі (1553-1626)
- Якопо Пальма молодший (1550-1628)
- Бартоломе Кардуччі (1560-1608)
- Мікеланджело да Караваджо, італійський живописець (1573—1610), ранні твори.
Худ. Крістофоро Ронкаллі. Палац Колонна, Рим. Фрески на стелі апартаментів принцеси Ізабелли.
-
Якопо Бассано. Автопортрет, Музей історії мистецтв, Відень
-
Ель Греко. «Портрет лицаря з рукою на грудях». близько 1580
-
Джованні Баттіста Мороні. «Лючія Альбані Авогадро», Національна галерея (Лондон).
-
Мікеланджело Буонарроті, штудія до портрету графа Каносса
-
Андреа дель Сарто. Автопортрет, фреска. Галерея Уффіці, флоренція.
-
Альтобелло Мелоне. «Портрет невідомого аристократа»
-
Паріс Бордоне. «Мисливець та Німфа», Відень
-
Бронзіно.«Лукреция Панчатікі»
-
Шипіоне Пульцоне. «Вітторія Аккорамбоні», Петергоф, Росія.
Художники Німеччини[ред. • ред. код]
- Альбрехт Дюрер ( 1471—1528 )
- Лукас Кранах старший ( 1472—1553 )
- Ганс Бальдунг ( 1485 ? - 1545 )
- Грюневальд або Матіас Грюневальд
- Петер Фльотнер ( 1485—1546 )
Відомі графіки доби[ред. • ред. код]
- Поява гравюрної техніки — офорт .
- Альбрехт Дюрер (1471—1528 ), серії «Життя богородиці», «Майстерські гравюри»
- Якоб Бінк (1590 - 1568/1569)
- Ганс Гольбейн Молодший (1497—1543 ), серія «Танок Смерті»
- Лукас Кранах Старший (1472—1553 ), серії «Апостоли», «Страсті Христові»
- Ганс Бальдунг (1485 ? - 1545 )
- Ганс Себальд Бехам (1500—1550 )
- Ганс Бургмайр (1473—1531 )
- Маркантоніо Раймонді (бл. 1480 —1534 )
- Лука Лейденський (після 1489—1533 )
- Альбрехт Альтдорфер (бл. 1480—1538 )
- Пітер Брейгель Старший ( ? 1525-1569)
- Генріх Альдегревер (1502 - ? 1556 )
- Міхель Вольгемут (1434-1519)
- Ніколо Болдріні (2-а пол. 16 ст.)
- Альбрехт Альтдорфер (1480-1538)
- Жак Андруе Дюсерсо старший
- Ганс Вредеман де Вріс (1527-1609)
-
Монограміст H.X.C. «Портрет Ганса Зебальда Бехама», 1532 рік
-
Ганс Бургмайр, «Музики на колісниці», 1517 рік
-
Альбрехт Альтдорфер, «Закохана пара», 1511 рік.
-
Ганс Вредеман де Вріс. «Голландський садок», гравюра 1583 року.
Художники Нідерландів[ред. • ред. код]
- Ян ван Скорель (1495—1562)
- Артген ван Лейден (1498—1564)
- Антоніс Мор (1517—1576)
- Пітер Брейгель Старший (1525—1569)
- Бартоломеус Шпрангер (1546—1611)
- Геррі мет де Блес (1510?—1555)
- Ян Корнеліс Вермеєн (бл. 1504—1559)
- Босх, пізні твори
- Мартен ван Клеве ()
- Лука Лейденський (Лукас ван Лейден 1489—1533)
- Пітер Кук ван Альст (1502—1550)
- Франс Порбюс старший ()
- Дірк Якобс ()
- Мабюз (Ян Госсарт 1478—1532)
- Амброзіус Бенсон (бл. 1495 — 1550)
- Ганс Еворт (бл. 1520-1574), працював в Королівстві Англія
- Корнеліс Кетель (1548—1616)
- Ганс Боль (Hans Bol 1534-1593)
- Герман Постімус (Herman Posthumus 1512 —1588 ) — художник і архітектор
Художники Франції[ред. • ред. код]
- Антуан Карон (1521–1599)
- Корнель де Ліон (бл. 1500-1575)
- Франческо Приматіччо (1504-1570)
- Франсуа Клуе (1515-1572)
Художники Іспанії[ред. • ред. код]
- Майстер з Алсіри (середина 16 ст.)
- Педро Мачука ( бл. 1490—1550 )
- Луїс де Моралес ( бл. 1520—1586 )
- Пабло де Сеспедес (1538—1608)
- Ель Греко ( 1541—1614 )
- Франсіско Пачеко ( 1564—1644 )
Скульптори[ред. • ред. код]
Скульптори Італії[ред. • ред. код]
- Мікеланджело Буонаротті ( 1475—1564 )
- Джованні-Анжело Монторсолі ( 1506-1563 )
- Бенвенуто Челліні ( 1500—1571 )
- Алессандро Вітторіа ( 1525—1608 )
- Джованні да Болонья ( 1529—1608 )
- П'єтро Франкавілла (1548—1615)
- Леоне Леоні ( 1509—1590 )
- Баччо Бандінеллі ( 1493—1560 )
- Бартоломео Амманаті ( 1511—1592 )
- Якопо Сансовіно ( 1486—1570 )
- Джованні Франческо Рустічі ()
- Даніеле да Вольтерра (1509—1566)
- Андреа Бустолоне (1662—1732)
Архітектори[ред. • ред. код]
Архітектори Італії[ред. • ред. код]
- В архітектурі Італії виникає уява про ансамбль. Все менше задовольняє окрема, талановито створена будівля. Серед перших ансамблів — забудова пагорба Капітолій в Римі (арх. Мікеланджело). Наприкінці 16 ст. ансамблева забудова талановито перенесена в містобудівництво(арх. Доменіко Фонтана), а трипроменеве розпланування вулиць Риму стає взірцевим (три шляхи в Версалі, три алеї в садах бароко тощо).
- Кінцеве створення типу заміської вілли-резиденції володаря та саду бароко на терасах.
- Браманте (1444-1514), пізні твори
- Рафаель Санті , палаци в Римі, Вілла Мадама
- Мікеланджело Буонарроті (1475-1564)
- Джакомо да Віньола (1507—1573)
- Бартоломео Амманаті (1511—1592)
- Антоніо да Сангалло молодший (1483—1546)
- Джуліяно да Санґало
- Мартіно Лунгі старший
- Пірро Лігоріо , Вілла д'Есте в Тіволі
- Якопо Сансовіно (1486—1570)
- Андреа Палладіо (1508—1580)
- Вінченцо Скамоцци (1548—1616)
- Джакомо делла Порта , Вілла Альдобрандіні
- Франческо Лапареллі (1521-1570)
- Джованні Баттіста Монтано (1534-1621)
Архітектори Франції[ред. • ред. код]
- Жан Бюллан( 1510—1578)
- Філібер Делорм ( бл.1510—1570 )
- Жак Андруе Дюсерсо старший (бл. 1515—1585)
Архітектори Іспанії та запрошені на працю іноземці[ред. • ред. код]
- Хуан Баутіста де Толедо ( 1515 ? — 1567 )
- Педро Мачука ( 1490—1550 )
- Хуан де Еррера ( бл. 1530–1597 )
- Пеллегріно Тібальді ( 1527—1596 )
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
- С. Л. Юсов. Відродження і Україна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 531. — ISBN 966-00-0734-5.
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
